![]() |
Поэзия Татьяны Поповой (практик Рейки 2-я ступень)
Обращение высшего Я к низшему я.
Возвращайся к себе после долгого полета, После битвы на Луне С жаждой страсти и пороком. Возвращайся к себе,чтоб душа опять парила, в чистом облаке Любви, С белым ангельским отливом...
"Земле Оберіг"
Задивились мы на сине небо з нашої маленької Землі, Ніби випливаємо у простір на коcмічному кораблі. Цей корабль живий-такий надійний,він народжує нас й береже, Різномовний,різнобарвний,щирий- Всього людства- Протеже. Ми,земляни,чим йому віддячим,за колиску й батьківський поріг?.... Від сміття позбавим та й побачим- Його справжній образ-О б е р і г !
"Послание спешащей тучки"
Я тая-улетаю, я же тучка,но сколько я увидеть свысока смогла, И лишь твоя мне машущая ручка, дала понять, что видишь ты меня... Живи и радуйся,прекрасное создание, взирая в глубь озер и неба свод, И в радугу-семи цветов ваяние, и просто в будни дней, их хоровод. Живя в таком смятении стихий могучих, пытайся разглядеть значения,суть Природы Матушки, души живой Вселенной и о далеких звездах не забудь. Ведь истина, вся сказка,в ся алхимия живут всегда, повсюду, каждый миг. Мечтою сотворить миры ты можешь, без сомнения, лишь сердца зов поймай, как солнца блик! |